Сурейя їде на машині Діляри до суду, але потрапляє в аварію. Пережите змушує жінку замислитися над своїм життям. Гаріп надсилає Есмі на день народження дерев’яну фігурку, яку робив ще за часів їхньої дружбу, і листа. У суді Сурейя заявляє, що не хоче розлучення. Фарук невимовно щасливий. На відміну від Есми, яка аж ніяк не очікувала побачити на свій день народження невістку. Вона демонстративно покидає власне свято. Не у захваті від повернення Сурейї і Бегюм з Іпек, адже з цього часу їхні плани знову можна вважати зруйнованими. Фарук намагається виправдати дружину перед мамою, але для Есми це скоріше означає початок війни.