Син османського султана Ахмеда I та наложниці Махфіруз Хатідже Султан. Народився 3 листопада 1604 року. Вступив на престол у віці 14 років в результаті повалення його дядька, султана Мустафи I.
У 1618 р після низки поразок турецьких військ, був підписаний мир з державою Сефевідів, що в основному повторював умови договору 1612 року і тим самим закінчив війну між Османською державою і Іраном, яка почалася ще при Ахмеді I. Але незабаром погляд молодого султана звернувся до європейських справ. Справа в тому, що в тому ж 1618 році почалася Тридцятирічна війна в Європі 1618 – 1648 р., що розколола держави Європи на два блоки – габсбурзький і антигабсбургський. Річ Посполита була в складі габсбурзького блоку і її війська (так звані “лісовчики”) у 1619 році розбили в битві при Гуменне армію князівства Трансільванії. В результаті князь Трансільванії Габор Бетлен звернувся за допомогою до Османської імперії, що зумовило вступ турок в Тридцятирічну війну.
У 1620 р. Осман почав польсько – турецьку Хотинську війну, причому польські війська на чолі з гетьманом Станіславом Жолкевським зазнали поразки в Цецорської битві, Жолкевський в ній був убитий. На наступний рік Осман особисто очолив численну армію для вторгнення в Польщу, де командував в Хотинській битві. Але в ході даного бою польсько – козацька армія на чолі з гетьманами Ходкевичем і Сагайдачним завдала поразки турецько – татарському воїнству, після чого був підписаний Хотинський мирний договір з Польщею. Обидві сторони вважали війну виграною. Річ Посполита сприймала перемогу під Хотином як успішне відбиття османського натиску на її землі, в той час як Османська імперія заявляла про досягнутої мети – усунення загрози своїм молдавським володінь.
Правління Османа викликало протест яничар. Він самостійно приймав рішення і здійснював поліцейські огляди Стамбула, будучи переодягненим. Як пише Туга-Челебі: «Султан Осман вривався в питні будинки і схоплених сипахів і яничарів велів бити, [а потім] наказував Бостанджи-баші їх вбивати».
Повернувшись в Стамбул в вересні-жовтні тисяча шістсот двадцять першого року, Осман замислив ряд реформ. Він збирався створити нову армію з тюркського населення Анатолії та Північної Сирії, щоб замінити нею схильних до заколотів яничар. Як доносив до Польщі гонець Сулішовський: «Нехтуючи старими [воїнами], він визнав за необхідне інших набрати на їх місце, оскільки через їх байдужості в боях під Хотином не міг здобути жодної перемоги над військом короля», а також перенести столицю в Азію. У травні 1622 року Осман II збирався відбути з Константинополя в Анатолію під приводом здійснення паломництва в Мекку. Але 19 травня розпочався яничарський заколот, ініціатором якого став зять Халіме Султан – Кара Давут-паша. В результаті Осман II був схоплений і поміщений в Єдикуле, а 20 травня убитий. Евлія Челебі пише, що султан «був кинутий у візок і задушений борцем Біньязом в Едікуле. Джебеджі-баші [глава корпусу зброярів] відрізав одне з його вух і відніс його з новиною про смерть Османа Давуд-паші». Туга Челебі пише про безпосередню присутность Давут-паші при вбивстві: «під час вечірньої молитви прийшли садразам [Давуд-паша], його кетхуда [офіцерське звання у сипахів і яничарів] і Джебеджі-баші, щоб убити султана Османа. Вони стали накидати на нього аркан, але султан Осман, будучи міцним юнаком, мужньо чинив опір, тоді бандит-сипахи по імені Кіліндер Угрусу стиснув мошонку султана і той тут же віддав духа». Після вбивства вухо Османа Давуд-паша доставив Халіме-султан. Так психічно хворий Мустафа I став султаном вдруге.
Відомо щонайменше про двох дружин Османа: Айше-хатун, онука Пертева-паші і Айі-хатун (колишньої наложниці Шехзаде Мехмеда, матері Хюмашах-султан), і Акіли-хатун, дочки шейх-уль-ісламу Хаджі Мехмеда Ессадулахха-ефенді. Також Осман мав кількох наложниць, найвідомішою з яких була Мейлішах-хатун.
Достовірно відомо про трьох дітей Османа: Шехзаде Омер (1621-1622) і близнюки Шехзаде Мустафа і Зейнеп-султан (1622-1623). Так само за однією з версій у Османа був син Ахмед (1620-1706), який в 1661 році виїхав до Італії і звернувся в католицизм. Передбачається, що Ахмед став родоначальником італійського дворянського прізвища Османі.
В серіалі “Величне століття: Нова володарка” султана Османа II зіграв Танер Ольмез.
Українська акторка Інна Білоконь, відома за роллю "мами" Вєрки Сердючки, порадувала шанувальників рідкісним сімейним кадром.…
Українська співачка Анна Трінчер провела масштабний сольний концерт у Києві, під час якого створила незабутню…
Лінивий оселедець під шубою — це оригінальна і швидка закуска з усіма улюбленими інгредієнтами. Такий…
Домашні іриски — ніжний та ароматний десерт, який тане в роті. Зроблені з простих інгредієнтів,…
Легке, повітряне суфле з гарбуза стане ніжним десертом, що порадує своїм м’яким смаком і приємним…
Російський гуморист Максим Галкін відвідав Український музей у Нью-Йорку та поділився враженнями з підписниками в…