Султан Ібрагім I реальна історія

Ібрагім I (Делі) (осм. ابراهيم اول, тур. Birinci İbrahim) – вісімнадцятий султан Османської імперії правив З 1640 по 1648 роки. Син Ахмеда I і Кесем Султан. Сестра-близнюк Атіка Султан.

Більшу частину життя Ібрагім I провів в ув’язненні, і залишився живий в першу чергу тому, що його вважали божевільним, тобто безпечним. У 1640, як єдиний член династії, що залишився в живих, успадковував трон від свого брата Мурада IV, незважаючи на те, що той перед смертю наказав вбити Ібрагіма, проте Кесем султан зуміла врятувати його від загибелі. Через те, що Ібрагім був не цілком здоровий психічно, а також не мав досвіду в управлінні державою, реальна влада зосередилася в руках його матері Кесем і великого візира Кеманкеша Кара Мустафи Паші.

Османський рід продовжився не від Мустафи I або старших братів Ібрагіма I – Османа II і Мурада IV, а від нього – 18 султана Османської імперії. Таку честь йому дарував Мурад IV, жоден Шехзаде якого не вижив, а сам він задушив всіх своїх братів, крім Ібрагіма. Кесем султан заохочувала сина, чий розум затьмарився від страху смерті, проводити весь свій час з наложницями і зробити якомога швидше потомство. Спершу молодий султан нерішуче підходив до гаремного життя, але потім, спробувавши чоловічі розваги, Шехзаде і султанші почали народжуватися одні за іншими. Турхан, Діляшуб, Муаззез і інші наложниці, які народили від Ібрагіма, внесли значні внесок у продовження роду цього навіженого султана і всієї династії Османів.

З статевої зрілості і до 25 років Ібрагім перебував далеко від наложниць, але потрапляння в гаремний рай і змагання візирів і губернаторів в даруванні красивих дівчат перетворили Ібрагіма в сластолюбца, що марить різноманітними фантазіями. Катиб Челебі в “Фезлеке”, торкаючись втручання жінок у державні справи, пояснив цей процес тим, що Мурад IV стратив всіх братів, окрім Ібрагіма, а, щоб продовжити рід від Ібрагіма, наложниці були в ціні. Наїма описує цю ситуацію якомога більше завуальовано: “Державні вельможі і представники Султанату відправляючи по одній наложниці в день джюлуса хотіли розбудити в ньому бажання до мирських утіх і продовження роду. І жінки в світі бажаного побачивши в цьому шанс, пестили наївного султана, що тільки-тільки врятувався з катівні, дали йому можливість скуштувати різноманітні речі і навчили його науці хтивості. Згодом султан зблизився з жінками, і для нього це стало буденною справою”.

Алдерсон, описуючи 8,5-річне правління Ібрагіма, пише про 11 хасекі і гьозде. Імена трьох з них невідомі. В результаті кількість хасекі-гьозде збільшилася до 15, але не варто думати, що Ібрагім ними обмежувався. Хто знає, скільки наложниць залишилися невідомими історії. Пензер в “гаремі” говорить, що через постійний страх бути задушеним під час правління Мурада IV, Ібрагім став психом, а, зійшовши на престол, природними симптомами цієї недуги стали сексуальні фантазії і девіації і навів приклади цього. Ібрагім наповнив гарем наложницями з різних народностей і різної зовнішності, він займався з ними любов’ю денно і нощно, прибрав до рук особняки Софа, що вважалися селямліком палацу, і проводив там розваги біля басейну, його сестри були змушені прислуживати наложницям, він обговорював з жінками справи державні і в підсумку заплямував імідж “Благочестивого гарему”. Ахмет Рефік описав його гаремні навіженства в “Жіночому Султанаті”.

Те, що він насильно видавав з весіллям “напоказ” своїх дочок дитячого віку за літніх пашів і візирів, безсумнівно, було заради отримання подарунків, грошей і наложниць. Зазвичай він вибирав для цього старих і нових капітанів і пашів. Наїма пише про те, що Ібрагім I вважав бажаним весілля двох-трирічних дівчаток з вельможами і візирами, як про будені справи.

Божевільний, жорстокий сластолюбець і марнотрат, Ібрагім I обклав податками духовенство, що викликало невдоволення серед його членів. Внаслідок цього підтримані Кесем Султан улеми, з’єднавшись з яничарами, яким неакуратно платили платню, скинули Ібрагіма 8 серпня 1648. Одночасно був убитий великий візир Хезарпаре Ахмед Паша. Кесем Султан змусила Ібрагіма Делі відректися від престолу на користь його сина Мехмеда, і повалений султан був заточений. Тяжке становище Ібрагіма почало викликати симпатії до нього з боку населення, що не на жарт стривожило змовників, що здійснили державний переворот. Вони стали побоюватися контрперевороту, який міг би відновити Ібрагіма на троні. Диван негайно обзавівся фетвою, котра виправдовує страту скинутого султана, і 12 серпня 1648 року головний кат Кара Алі задушив Ібрагіма.

В історичному серіалі “Величне століття: Нова володарка” роль султана Ібрагіма I зіграв актор Ридван Айбарс Дюзей.