Султан Ахмед I реальна історія

Чотирнадцятий султан Османської імперії Ахмед I, син султана Мехмеда III, який правив на початку XVII століття (1603-1617).

• Ім’я: Ахмед I (Ahmed I)
• Дата народження: 18 квітня 1590 року
• Знак зодіаку: Овен
• Вік: 27 років
• Дата смерті: 22 листопада 1617 року
• Місце народження: Маніса, Османська імперія

Султан Ахмед I: біографія

Народився хлопчик в Манісі 18 квітня 1590 року. Його матір’ю була Хандан-султан, наложниця гарему правителя. Як пишуть історики, Мехмед особливо був нетерпимий до послідовників Христа, але захоплювався поезією і мистецтвом. Бабуся Ахмеда по батьківській лінії Сафіє-султан була вольовою жінкою, і часто брала участь в політичних справах.

Коли султан Мехмед III помер, в кінці грудня 1603 року, хлопчик успадкував трон. Він був зовсім ще юний, але вже мав вольовий характер. Його мати на два роки отримала звання Валіде, тобто стала регентом султана. Але Ахмед навіть в цьому випадку не слухав її порад і кожен раз приймав рішення на свій розсуд.

Початок правління султана Ахмеда I

Запал і зухвалість молодого султана були виправдані історією роду. У перші ж роки свого правління він продовжив військові дії проти Персії і Австрії, які були розпочаті його батьком. Крім того, йому довелося брати участь в придушенні повстання в Анатолії.

У 15-річному віці Ахмед втратив матір, Хандан. Вона раптово померла, коли їй йшов 31 рік. Що стало причиною смерті – невідомо. Деякі історики припускають, що Хандан отруїв син-султан, щоб вона не перешкоджала його рішенням.

Незважаючи на існуючу практику умертвіння всіх єдинокровних братів султана, що зійшов на трон, Ахмед не став вбивати свого розумово відсталого брата Мустафу. Юнак це зробив через те, що на момент початку правління у нього не було спадкоємців, і в разі його смерті, династія Османів могла перерватися.

Він відправив Мустафу подалі від столиці, в Старий палац. Незабаром султан заразився віспою. Під час хвороби Ахмеда, деякі придворні спробували посадити Мустафу на престол. Але після свого одужання від смертельної недуги султан всіх прихильників брата звинуватив зрадниками і стратив їх. Мустафу ж він як і раніше не чіпав.

Зовнішня політика султана Ахмеда I

Ахмед I зазнав багато поразок в військових діях. В результаті війни з Персією, війська Ахмеда змушені були залишити противнику території сучасної Грузії і Азербайджану, так як зазнали поразки. Після чого султан кілька разів робив спробу повернення земель, але кожен раз військова операція закінчувалася невдало.

Воюючи проти Австрійської Імперії на території нинішньої Угорщини, османці на початку, здавалося, здобули перемогу. Вони захопили і утримували фортецю Естергом. Але після низки політичних помилок Ахмед I змушений був підписати мирний договір з Габсбургами і визнати їх права юридично.

Внутрішня політика султана Ахмеда l

Ахмед l завоював велику любов у населення країни, він багато робив для звичайних громадян. Важливу роль він зіграв в справі облагороджування Стамбула. При Ахмеді була побудована головна мечеть столиці – «Блакитна мечеть».

Крім цього, він добудував до комплексу Топкапи 2 лазні, бібліотеку і ще кілька будівель. Свою відвагу султан виявив і в 1606 році. Під час сильних пожеж в столиці, він особисто брав участь в гасінні вогню і навіть отримав опіки. Тим самим Ахмед додав собі популярності серед простих громадян.

Особисте життя султана Ахмеда I

Особисте життя правителів Османської імперії не належало їм, воно була частиною політики держави і отримувало постійний розголос в колах громадськості. Як такої сім’ї у Ахмеда не було. Як султан, він зобов’язаний був утримувати гарем, який забезпечував династії достатню кількість спадкоємців.

Султан Ахмед I і Махпейкер Кьосем-султан

Першою дружиною Ахмеда стала гречанка Махфіруз Хадідже-султан, яка в 1604 році народила султану первістка Османа. Деякий час Ахмед ставився до жінок, як до людей другого сорту. Але, зустрівши Махпейкер Кьосем Султан, він змінився. Дівчина на ім’я Анастасія була ровесницею султану, вона була взята в полон і продана в рабство.

Відомо, що Анастасія була дочкою багатого венеціанського вельможі. Вона увійшла в гарем Ахмеда, і незабаром стала найулюбленішою з усіх наложниць. Кьосем народила Ахмеду найбільшу кількість дітей, але багато хто вмирав в дитинстві.

Пізніше стали султанами два її сина Мурад IV і Ібрагім I. Але відомі також її діти Шехзаде Касим, Селім, Сулейман, Мехмет, а також дочки – Айше, Фатьма, Ханзаде і Атіка. Довгий час Кесем вдавалося залишатися фавориткою, але незабаром в гаремі з’явилися нові улюблениці: Фатьма і Ясемін. Всього відомо про 12 синів і 9 дочок султана Ахмеда.

Смерть султана Ахмеда l і її наслідки

У 1617 року султан, який раніше вже хворів віспою, знову захворів інфекційною хворобою. На цей раз тиф не пощадив правителя і став причиною його смерті 22 листопада того ж року. Після похорону в політичному житті держави стався колапс: єдиний брат покійного був психічно хворий, а діти ще малі для престолу.

Порадившись, Диван прийняв рішення передати престол Мустафі, що і було зроблено. Але через два роки його змістив старший син Ахмеда, Осман ll. Після його загибелі, яка сталася в результаті змови, Мустафа знову повернувся до правління. Через деякий час, Кьосем скинула недоумкуватого родича колишнього чоловіка і посадила на престол свого сина Мурада IV.

Образ султана Ахмеда l в кіно

У кінематографі історія султана Ахмеда і його коханої дружини Кьосем була екранізована не раз. У 2010 році вийшов фільм «Махпейкер», а ще через рік на турецькому телебаченні з’явився серіал «Величне століття: Нова володарка».

У головних ролях в цій картині зіграли такі актори, як Нургюль Ешілчай, Фарах Зейнеп Абдуллах, Лейла Фера, Асли Тандоган, Екін Коч, Анастасія Цілімпоу, Берен Саат.

Османська імперія

Засновником династії, до якої належав юний Ахмед, був Осман I Газі. Знаменитий предок жив на території сучасної Туреччини в XIII столітті. Про біографію Османа відомо небагато, але імперія, засновником якої він став, проіснувала до XX століття.

Його меч передавався з покоління в покоління, і служив одним з титулів влади султана. Наступники Османа першого вели завойовницькі війни на території Малої Азії, і за три століття збільшили територію Османської Імперії. Їм стали належати і землі полеглої Візантії, столицю якої – Константинополь було перейменовано в Стамбул.